Говард Шульц — американський підприємець, автор та філантроп, який виріс у соціальному житлі Брукліну та перетворив Starbucks з маленької кав’ярні на світовий бренд. Колишній генеральний директор Starbucks, Шульц заснував Il Giornale, написав кілька книг (Pour Your Heart Into It, Onward та From the Ground Up), активно займається благодійністю, підтримкою освіти, охорони здоров’я, ветеранів та сталого розвитку. Його статки перевищують 3 млрд доларів, а бізнес-підхід та філософія лідерства роблять його одним з найвпливовіших бізнесменів світу. Як простому хлопцю з Брукліну вдалося підкорити такі вершини — далі на newyorkski.info.
Дитинство між злиднями та мрією
Говард Шульц з’явився на світ 19 липня 1953 року в Брукліні у родині Фреда й Елейн Шульц — простих єврейських бруклінців, які намагалися втриматися на плаву серед буднів робітничого Нью-Йорка. Коли Говарду було три роки, сім’я опинилася в межах проєкту державного житла Bayview Houses у Канарсі. Тісна квартира, постійні суперечки через гроші й батько, що важко працював водієм вантажівки, стали буденністю його дитинства.
І все ж цей район, який місцеві жартома називали «клубом просто неба», загартував хлопця. Він рано побачив бідність, несправедливість та відчув гостру самотність. Однолітки часто дражнили його, а в родині панувала напруга. Та водночас Канарсі подарувало йому те, що стане першим кроком до майбутньої сили — спорт.
Після уроків Говард годинами пропадав на баскетбольних майданчиках та на бейсбольному полі. Він також відкрив для себе книги. Історія, політика, життєписи лідерів — все це живило його уяву та підігрівало мрію вирватися з обмежених можливостей району.
Завдяки спортивним здібностям Шульц вступив до Північного Мічиганського університету. Він планував здобути футбольну стипендію, але травма перекреслила спортивні амбіції. Але Шульц не здався: працював, щоб оплатити навчання, вчився на факультеті комунікацій та приєднався до братства Tau Kappa Epsilon. Саме там він зустрів свою майбутню дружину Шері Керш. У 1975 році Говард став першим у своїй родині, хто здобув вищу освіту.
Після університету почалася інша форма навчання — не в аудиторіях, а в реальному бізнесі. Говард читав Друкера й Коллінза, уважно прислухався до досвіду Баффета й Джобса, відвідував семінари, шукав наставників. Його цікавило все: лідерство, інновації, маркетинг, підприємництво. Він сам часто повторював:
«Життя — це низка шансів, які легко проґавити. Те, що ми називаємо удачею, часто просто відповідальність за власне майбутнє та сміливість переслідувати те, чого не бачать інші».
Так з хлопця з бідного району виріс один з найвідоміших американських бізнес-лідерів — і його шлях почався саме там, де, здавалося, шансів майже не було.
Історія становлення Starbucks
Після університету Шульц розпочав кар’єру у продажах. У 1976 році він працював у Xerox, а з 1979-го очолив американський підрозділ Hammarplast, займаючись продажем кавоварок. Саме ця робота привела його у 1981 році до маленького сіетлського магазину Starbucks, який його вразив атмосферою та підходом до кави. Він приїхав лише оформити замовлення на пластикові фільтри, але те, що побачив, буквально зачепило його душу. Зерна, аромати, енергія місця — Шульц зрозумів, що знайшов те, чого шукав усе життя.
Вже у 1982 році він став керувати роздрібними операціями Starbucks. Під час поїздки до Мілана у 1983 році Шульц відкрив для себе іншу кавову реальність: маленькі еспресо-бари, ритуал спілкування за чашкою кави, атмосферу «третього місця» — не дому й не роботи. І він одразу зрозумів: так має виглядати майбутнє світу кави.
Оскільки засновники Starbucks не підтримали його бачення, у 1985 році Шульц пішов. Йому знадобилося 400 000 доларів, щоб відкрити власну кав’ярню Il Giornale. Більшість інвесторів, а саме 217 з 242 відмовили, але він не здався. Шульц відвідав понад 500 еспресо-барів Мілана, щоб вивчити цю культуру до дрібниць.
Il Giornale швидко став успішним, а через два роки Шульц купив Starbucks за 3,8 млн доларів, об’єднавши дві компанії. Після придбання Starbucks почалася справжня революція. Шульц перетворив кав’ярню на соціальний центр — місце зустрічей, роботи, натхнення. Він відмовився від франчайзингу й наполягав, щоб кожна точка була з єдиним стандартом якості та атмосфери.
У 1992 році Starbucks вийшов на біржу, зібравши 271 млн доларів та подвоївши мережу. Компанія росла стрімко у США, а з кінця 1990-х років активно виходила на китайський ринок.
У другій половині 2000-х років Starbucks пережив кризу: конкуренти тиснули, акції впали на 75%.
7 січня 2008 року Шульц повернувся на посаду CEO. Він різко оптимізував мережу:
- закрив сотні точок;
- скоротив управлінську команду;
- на один вечір закрив всі кав’ярні в США, щоб перенавчити бариста робити еспресо;
- посилив етичні стандарти закупівель.
У цей період Starbucks запустив свої перші великі технологічні інновації та впровадив соціальні програми, зокрема безоплатну онлайн-освіту у партнерстві з ASU.
Під керівництвом Шульца Starbucks виріс із 11 кав’ярень у Сіетлі до десятків тисяч магазинів у 70+ країнах.
Весь цей час Шульц залишався символом Starbucks, людиною, яка говорила:
«Ми не просто подаємо каву. Ми створюємо моменти людського зв’язку».
Лаксман Нарасимхан пішов у відставку в серпні 2024 року на тлі падіння продажів та тиску інвесторів. На його місце було запрошено Браяна Ніккола (екскерівника Chipotle), який офіційно став СЕО 9 вересня 2024 року. Протягом усього 2025 року саме Ніккол впроваджував стратегію «Back to Starbucks», намагаючись повернути компанії ту саму атмосферу кавʼярень, яку колись створив Шульц.
Шульц тричі відходив від керівництва: у 2000, 2016 та 2023 роках. У 2022-2023 він ще раз тимчасово очолював компанію, а у березні 2023 офіційно передав кермо Лаксману Нарасимхану.
Шульц любив повторювати:
«Успіх порожній, якщо ви дійдете до фінішу на самоті. Найкраща нагорода — потрапити туди в оточенні переможців».
Як бізнесмен намагався змінити державу
Говард Шульц завжди тримався поза партійними рамками, називаючи себе незалежним центристом з неоліберальними поглядами. Соціально він був близький до демократів, підтримував одностатеві шлюби, контроль над зброєю та реформу податків, а також довго робив внески в кампанії кандидатів Демократичної партії, зокрема Обами та Клінтон. Чутки про його можливе балотування в президенти з’являлися не раз, а у 2020 році Шульц справді розглядав цю ідею, але під тиском критики відмовився.
У деяких питаннях Шульц був активістом, особливо у підтримці ветеранів, але іноді його різкі заяви викликали шквал критики. Найбільш суперечливим був його жорсткий антисоюзний підхід. Він роками виступав проти профспілок у Starbucks, лобіював обмеження їхнього впливу та конфліктував з NLRB, що у 2023 році навіть призвело до слухань у Сенаті.
Політично Шульц залишався фігурою з суперечностями: прогресивний у соціальних питаннях, але проти підвищення мінімальної зарплати; впливовий у Вашингтоні штату, але часто не ходив на вибори. У зовнішній політиці він був «ліберальним яструбом» — підтримував активні дії США за кордоном та критикував відступи, як-от виведення військ з Сирії. Шульц різко висловлювався про Росію, обережніше — про Китай, і брав участь у закритих обговореннях, пов’язаних з Ізраїлем.
Його політичний шлях — це історія людини, яка намагається впливати на країну без формального входження у владу, завжди на межі великого кроку, але без остаточного стрибка.
Життя поза кавою та політикою
Говард Шульц з 1982 року щасливо одружений із Шері Керш. У подружжя двоє дітей: син Джордан, який розвиває кар’єру спортивного аналітика NFL, та донька Аддісон. Говард відомий своєю пристрастю до кави. Щодня він насолоджується чотирма-п’ятьма чашками цього ароматного напою. Але окрім кави та політики його життя має багато інших цікавих векторів. Деякі з них:
- Seattle SuperSonics і Seattle Storm.
У 2001 році Шульц разом з інвесторами купив команди Seattle SuperSonics та Seattle Storm. Його керівництво SuperSonics часто критикували за надто бізнесовий підхід та конфлікти всередині команди. Після невдалої спроби отримати фінансування на нову арену він продав обидві команди Клею Беннетту у 2006 році. Згодом Storm залишилися в Сіетлі, а SuperSonics були перевезені до Оклахома-Сіті та стали Oklahoma City Thunder. Позов Шульца проти Беннетта він сам же й відкликав, а продаж команди згодом визнав своєю найбільшою професійною помилкою.
- Авторська діяльність.
Говард Шульц написав чотири книги: Pour Your Heart Into It (1997), Onward (2011), For Love of Country (2014) та From the Ground Up (2019). Всі вони поєднують автобіографічність з корпоративною філософією. Шульц отримував як позитивні, так і критичні відгуки: від похвали за відвертість до звинувачень у саморекламі. У 2019 році Шульц виклав онлайн-курс про лідерство на MasterClass.
- Статки й бізнес-інвестиції.
У 2025 році Forbes оцінив статки Говарда Шульца у 3,3 млрд доларів. Він є співзасновником венчурної фірми Maveron (разом із Деном Левітаном), яка інвестувала в eBay, Shutterfly та Zulily. Також Шульц має у власності 77-метрову суперяхту PI, дорожчу за 120 млн доларів.
- Філантропія.
У 1996 році Говард з дружиною заснував Фонд сім’ї Шульців, який підтримує два основні напрямки: Onward Youth, що допомагає молоді від 16 до 24 років, яка не навчається і не працює, знайти працевлаштування, та Onward Veterans, який спрямований на підтримку військових ветеранів у їхньому переході до цивільного життя після подій 11 вересня.
Життя Шульца — це історія людини, яка побачила можливість там, де інші бачили лише кавові зерна. Завдяки його наполегливості, інтуїції та вмінню створювати культуру навколо продукту Starbucks став не просто бізнесом, а глобальним явищем — такою собі кавовою демократією, де кожен знаходить свій напій і своє місце.
