Лі Міллер була однією з найвідоміших військових фотокореспондентів у період Другої світової війни. Також до цього часу вона встигла взяти участь у декількох провокаційних рекламних кампаніях, стати обличчям Vogue і закохати в себе прихильників моди у всьому світі. Далі на newyorkski.
Як Лі Міллер полюбила фотомистецтво в юні роки життя?
Майбутня фотокореспондентка та зірка журналу Vogue народилася 21 червня 1907 року в передмісті Нью-Йорка. Її виховували в сім’ї інженера Теодора Міллера, який дуже любив фотографувати. Історики стверджують, що саме він прищепив доньці любов до фотомистецтва.
Для Лі батько був головним авторитетом у житті. Вона знала, що завжди зможе йому довіряти й за необхідності звернутися до нього за допомогою. З юних років Теодор вчив її позувати на камеру та робити креативні фотознімки.
Тому вже у 18 років Лі Міллер впевнено поводила себе перед камерою та вміла гарно позувати. Ставши повнолітньою, дівчина вирішила поїхати в Париж, щоб навчатися в школі сценічного мистецтва.
У французькій столиці вона побачила краще життя, світових митців і їхні шедеври, здобула досвід виступів на сцені. Там Лі прожила лише 7 місяців, після чого повернулася в США. Проте відтоді її погляди на життя кардинально змінилися. Лі не захотіла жити в маленькому містечку. Любов до фотомистецтва та амбіції змусили її підкорити Нью-Йорк, а потім увесь світ.
Нещасний випадок став початком успішної кар’єри в журналі Vogue
1927 рік став переломним моментом у житті Лі Міллер. Саме тоді вона випадково познайомилася з Конде Настом — засновником видавничого Дому Condé Nast, де випускали журнали, зокрема легендарний Vogue.
Їхня зустріч сталася за несподіваних обставин: Конде Наст витягнув Лі Міллер з-під коліс автівки на одній з вулиць Мангеттена. Він настільки був вражений красою дівчини з провінції Нью-Йорка, що після знайомства запропонував їй взяти участь у фотосесії для обкладинки журналу Vogue.
Відтоді почалась її кар’єра в журналі про моду, яка швидко пішла вгору. Лі Міллер знімалася в комерційних проєктах і навіть стала першою моделлю, яка рекламувала продукцію для інтимної гігієни Kotex. Проте з часом вона зрозуміла, що їй більше подобається знімати на камеру, ніж позувати.
Роман із фотохудожником у Парижі, який назавжди змінив її погляди на фотомистецтво
У 1929 році Лі Міллер вирушила з Нью-Йорка на навчання в Париж. Вона хотіла вчитися фотомистецтву в талановитого фотографа Мена Рея. Після зустрічі з ним нью-йоркська модель сказала, що готова бути його студенткою. Але, неочікувано, отримала відмову у відповідь. Рей сказав, що не бере учнів і скоро поїде в інше місто.
Попри це, амбітна дівчина змогла переконати фотографа та отримала бажане. З того вечора вони не розлучалися протягом наступних 3 років. За цей час Лі була натурницею і асистентом творчого процесу фотозйомки. Між Лі та Реєм була одночасно гармонійна професійна співпраця і справжній роман.
Завдяки підтримці та наставництву Рея вона навчилася по-особливому дивитися на фотографії, почала захоплюватися естетикою та експериментувати з різними образами. Це стало початком її професійного розвитку у фотомистецтві. Попри це, їхні стосунки тривали недовго.
У 1932 році Лі Міллер повернулася до Нью-Йорка, де відкрила школу фотографії. Там вона ділилася своїм досвідом із новачками та здійснювала американську мрію — розвивала власний бізнес та себе, як професіонала, у фотомистецтві.
Через 5 років доля звела її з іншим чоловіком. Лі Міллер познайомилася з британським колекціонером Роландом Пенроузом. Після цього її життя знову кардинально змінилося. Вона переїхала в Лондон і відтоді відмовлялася повертатися додому. На початку Другої світової війни Лі стала військовою фотокореспонденткою Vogue і продовжила працювати за кордоном.
Як Лі Міллер стала популярною фотокореспонденткою журналу Vogue?
Друга світова війна стала періодом розквіту кар’єри Лі Міллер. Після того, як вона отримала офіційну акредитацію і одягнула військову форму, в її об’єктив потрапляло усе: починаючи від побутового життя в госпіталях до таких важливих подій в історії як звільнення Парижа від нацистів або життя в концентраційному таборі Дахау.
Зроблені фото вона відправляла на Батьківщину з позначкою: «Будь ласка, повірте мені — це правда». Також Лі була однією з тих, хто знімав нічні бомбардування Лондона.
У 1944 році вона об’єдналася з фотокореспондентом Life Девідом Шерманом. Вони йшли за 83-ю піхотною дивізією армії США, коли та просувалася вперед лінією фронту. Цікаво, що Лі Міллер стала першою жінкою-фотокорреспондентом, яка це зробила.
Як зазначають історики, вона була в концлагері Дахау. Звідти разом із Шерманом фотокорреспондентка вирушила до приватної квартири Гітлера в Мюнхені. Саме тут була створена одна з найвідоміших її світлин. За ініціативою Лі Міллер колега сфотографував, як вона милася у ванні Гітлера. Через багато років, коли її дорослий син це побачив, він сказав, що світлина була свого роду ляпасом Гітлеру за його воєнні злочини.
Проте головною метою Лі Міллер було задокументувати Другу світову війну. Вона була однією з небагатьох жінок, які бачили моторошні й дуже трагічні кадри. Деякі з них також увійшли в історію та досі залишаються в архівах нью-йоркських музеїв: діти, які вмирали у віденській лікарні, селянське життя в період війни, трупи нацистських офіцерів та членів їхніх сімей, страта прем’єр-міністра Ласло Бардошші та багато інших.