Photoville — це щорічний нью-йоркський фотофестиваль, присвячений документальній, художній та соціально ангажованій фотографії. Подія зазвичай відбувається у вересні на набережній Брукліну, де морські контейнери перетворюють на тимчасові виставкові галереї. Хочете дізнатися про фестиваль, який поєднує фотовиставки, публічні лекції, дискусійні панелі та майстер-класи, залишаючись відкритим та безоплатним для широкої аудиторії, — читайте докладніше про цю цікаву щорічну подію у Нью-Йорку на newyorkski.info.
Місто, що дивиться крізь об’єктив
Photoville народився у Брукліні 2011 року з простої, але сміливої ідеї: фотографія має бути відкритою для всіх — і для тих, хто знімає, і для тих, хто дивиться. В основі фестивалю лежить віра в культурну справедливість та інклюзивність, у право кожного голосу бути почутим. Тут важливо не лише зображення, а й людина за камерою та історія, яку вона розповідає.
З року в рік Photoville виходить за межі традиційних виставкових залів, перетворюючи міський простір на живу галерею просто неба. Набережні, парки й публічні площі Нью-Йорка стають місцями зустрічі з візуальними історіями, що говорять про надію й втрати, радість і біль, локальний досвід і глобальні виклики. Фірмові експозиції у вантажних контейнерах лише підкреслюють цю ідею — мистецтво може з’явитися будь-де, якщо для нього є відкрита спільнота.
Поруч з показами фото розвиваються освітні програми, публічні події та партнерські ініціативи, що підтримують фотографів, студентів та викладачів — від наставництва до доступу до професійних ресурсів.
Поєднуючи гіперлокальні історії з широким світовим контекстом, Photoville створює простір діалогу й співпереживання. Це фестиваль, який нагадує: фотографія здатна розширювати погляд, зближувати людей та показувати світ у всій його складній, різноманітній повноті.
Як Photoville виходив у велике місто
Photoville увійшов у друге десятиліття свого існування у винятковий момент. У 2020 році, відзначаючи десятиріччя, фестиваль радикально розширив свої межі, вийшовши з одного центрального майданчика в ціле місто. В умовах пандемії це рішення стало не просто експериментом, а способом виживання й переосмислення власної ролі. Photoville розчинився в Нью-Йорку, охопивши всі п’ять його районів і перетворивши міський простір на відкриту галерею.
Замість зосередження в одному парку чи фестивальному містечку, фотовиставки з’явилися там, де проходить повсякденне життя міста — на набережних, у парках, на вулицях Гарлема й Бронкса, у Квінзі, Бушвіку, Челсі, на Нижньому Іст-Сайді та Стейтен-Айленді. Повністю безоплатний та відкритий для всіх формат дозволив безпечно взаємодіяти з мистецтвом у час, коли закриті простори залишалися обмеженими, а потреба у спільному досвіді відчувалася особливо гостро.
Пандемія змусила фестиваль відмовитися від звичних контейнерних експозицій та зробити ставку на відкритий простір та децентралізовану модель. Те, що замислювалося ще до COVID-19 як поступове розширення, перетворилося на нагальну необхідність і водночас на нову ідентичність Photoville. Виставки доповнили онлайн-події, розмови та освітні програми, створюючи гібридний формат, здатний об’єднати людей навіть на відстані.
У 2021 році фестиваль показав роботи понад трьох тисяч митців у співпраці з десятками кураторів та партнерів. Поруч з голосами фотографів-початківців звучали імена світового масштабу — від Ай Вейвея до великих медіаінституцій.
Саме цей вихід у місто допоміг Photoville оговтатися від кризи. Понад пів мільйона відвідувачів засвідчили, що розосереджений, публічний формат працює та відповідає запиту часу. За словами Лаури Руманос, виконавчої директорки та співзасновниці Photoville, у період невизначеності фестиваль подарував відчуття спільності та приналежності — можливість зазирнути в життя інших та побачити себе частиною ширшої людської історії.
Адаптуючись до нової реальності, Photoville продовжує працювати з міськими структурами, партнерами та локальними громадами, експериментуючи з формами й масштабами. Фестиваль став рухомим та гнучким, навчився існувати не всупереч місту, а разом з ним — і саме в цьому знайшов шлях до відновлення та подальшого розвитку.
Photoville 2022–2024: як Нью-Йорк перетворювався на відкрите місто фотографії
Після пандемічних обмежень Photoville 2022 року став символом повернення міського життя до фізичної присутності. Фотографія знову стала частиною повсякденних маршрутів — її можна було побачити дорогою на роботу, під час прогулянки з дітьми або на набережній. Теми 2022 року багато в чому відображали досвід недавніх криз: життя міста під час пандемії, крихкість людських зв’язків, локальні спільноти та особисті історії виживання.
У 2023 році Photoville повернувся до масштабнішого та впевненішого формату. Фестиваль розгорнув понад 80 виставок, поєднуючи фірмові контейнерні галереї з відкритими інсталяціями просто неба. Brooklyn Bridge Park знову став центром, але не єдиним осередком подій. Фестиваль дедалі чіткіше заявляв про себе не лише як виставковий майданчик, а як простір для навчання й діалогу: фотопрогулянки з авторами, портфоліо-рев’ю, публічні розмови та сімейні програми стали важливою частиною програми. Візуальні історії 2023 року зосереджувалися на соціальних процесах, ідентичності, пам’яті та трансформаціях сучасного суспільства.
Photoville 2024 року закріпив цю еволюцію. Фестиваль вже не просто приїжджав у райони, він ставав частиною локального контексту кожного боро. Програма відкриття поєднувала освітні події, інклюзивні заходи та вечірні мультимедійні покази, а сам фестиваль дедалі більше наголошував на різноманітті голосів — від документальних серій про спільноти й історичну спадщину до художніх проєктів про пам’ять, екологію та життя мегаполіса.
Упродовж 2022-2024 років Photoville остаточно сформувався як подія, що стирає межу між мистецтвом та містом. Тут не потрібно купувати квиток чи мати спеціальну підготовку, достатньо бути мешканцем або гостем Нью-Йорка.
Photoville 2025: фотографія як спосіб уявити краще майбутнє
У 2025 році фестиваль Photoville знову довів силу фотографії — не лише як інструмента фіксації криз, а як мови надії, близькості й людської витривалості.
Фестиваль представив роботи фотографів на різних етапах кар’єри — від студентських досліджень до проєктів визнаних майстрів. Формати варіювалися від гострої фотожурналістики до експериментального візуального сторітелінгу, об’єднаних спільною темою — актуальністю й інтимністю людського досвіду.
14-й щорічний Photoville повернувся до парку Бруклінського мосту зі своїм культовим фотоскарбом у транспортних контейнерах, а також охопив відкриті простори всіх п’яти районів Нью-Йорка. Загалом було представлено 87 виставок, які залишалися доступними протягом кількох місяців.
Фестиваль відвідали понад 1 мільйон людей, які безоплатно побачили роботи більш ніж 200 художників. Серед партнерів — The New York Times, National Geographic, Центр Шомбурга, Будинок Аліси Остін, «Лікарі без кордонів», Magnum Foundation, Pulitzer Center та інші.
Програма Photoville 2025 включала понад 100 семінарів та спеціальних подій, зокрема бесіди з художниками та заходи з професійного розвитку, які відвідали понад 600 учасників. Освітню програму фестивалю пройшли понад 700 студентів та викладачів, отримавши можливість безпосередньо спілкуватися з фотографами-експонентами та долучитися до панельних дискусій.
Програма поєднала локальні історії міста — футбольну культуру іммігрантських спільнот Квінзу, життя в притулках для мігрантів, а також такі глобальні теми, як Газа, Балтійський шлях опору, життя у таборах біженців у Сахарі тощо.
«Ми уявляли Photoville як притулок, де візуальні оповідачі можуть зустрічатися, взаємодіяти й бути почутими», — пояснила співзасновниця фестивалю Лаура Руманос.
Від живих подій та фотопроєкцій під Бруклінським мостом до сміливих експериментів з дронами та Play-Doh — Photoville 2025 ще раз довів, що Нью-Йорк не просто місто. Це — відкрита галерея для всього світу.