Щороку о літній порі мережу заповнюють фотографії звабливих дівчат у мініатюрних костюмах, тисячі жартівливих зображень на зразок “Типи людей, котрих ти точно побачиш на комік-кон” і тому подібне. Часто це супроводжується фан-зустрічами із зірками кіно, свіжими та несподіваними трейлерами, що “злили” в мережу і наступними гнівними виступами кіностудій, які “не готували ці відео для масової публіки”. Коротко кажучи, нічого цікавішого для адепта попкультури не знайдеш. Більше про New York Comic Con розповість newyorkski.info.
Специфіка фестивалю “New York Comic Con”
На цих тематичних заходах відвідувачі збираються зустрітися з відомими авторами та поспілкуватися один з одним. Зазвичай такі заходи тривають кілька днів і включають безліч заходів.
Одна з незамінних деталей “New York Comic Con” це численні косплеї (costume play). На таких заходах відвідувачі переодягаються у різні ролі з персонажів комп’ютерних ігор, кіно, літератури, коміксів, аніме тощо.
Мета учасників – переодягнутися в костюми героїв та передати характер, пластику тіла та міміку улюблених персонажів. Найчастіше це захоплення включає саме виготовлення костюма та інших елементів атрибутики.
Зародження фестивалю
Історія тематичних заходів, що об’єднували поціновувачів нестандартних видів мистецтва, охоплює не одне десятиліття. Були то комікси, фантастичні фільми чи косплей — неважливо, їх любителі довгий час залишалися диваками для звичного суспільного погляду. Ще з середини 1930-х років популярними були зібрання фанатів наукової фантастики.
До “популярної культури” лежав довгий шлях. В 1960 році долати його вирішив Джері Бейлз, який пізніше отримав звання “батька комікс-фандому”. Створивши Академію Фанатів Коміксів та Колекціонерів, Бейлз організував під її егідою конвент “Alley Tally” в Детройті, який став першим чималим зібранням фанатів коміксів.
Окрім конвенту, Академія також підтримала ідею створення премії “Alley Awards”, яка, в схожій до “Оскару” манері, нагороджувала кращі мальовані історії в різних категоріях.
У 1969 році 36 річний Шелдон Дорф був одержимий ідеєю звести простір, в якому фанати коміксів могли б зустрітися з творцями їх улюблених історій, персонажів і цілих світів. Залучившись підтримкою однодумців, Дорф та його команда почали втілювати в життя свій план, навіть не підозрюючи, яких феноменальних масштабів він досягне. Втім, 1970 роки були вкрай важкими для любителів коміксів. Мальовані історії були настільки неприйнятні людям, що навіть поціновувачі фантастики косо зиркали на фанатів Супермена. Проте, це тільки надавало наснаги команді організаторів, адже всі вони працювали заради однієї цілі — створити місце, де “вигнанці” суспільства будуть почувати себе, як вдома. Так і виник перший “New York Comic Con”.
Одного дня команда Дорфа навідалася в гості до Джека Кірбі, того самого художника, який створив переважну більшість супергероїв “Marvel”. Ця зустріч стала переломною, і не лише тому, що в результаті Кірбі взяв участь у фестивалі. Художник дав дуже важливу пораду Шелдону та його команді.
Окрім Джека Кірбі в найпершому “New York Comic Con” взяв участь видатний фантаст Рей Бредбері. Письменник зробив запит на $5,000 для участі у заході як за свій типовий спіч. Але коли Бредбері дізнався від Дорфа, що організація є некомерційною, погодився прийти задарма. Шкода лише, що на той час це було брехнею.
Пік популярності фестивалю
Проривом став “New York Comic Con”, який відбувся в липні 1964 і зібрав близько сотні відвідувачів. Захід був націлений, в першу чергу, на придбання, обмін та продаж коміксів, але нічого не заважало відвідувачам вільно спілкуватися з однодумцями. Навіть більше, “New York Comic Con” став першим конвентом, на який завітали зірки індустрії: художник Стів Дітко, який працював разом зі Стеном Лі над коміксами Marvel, Флоренс Стейнберг, видавець незалежних коміксів і одна з ключових персон в “Marvel Comics”, та художник Том Гілл, відомий довготривалою серією коміксів “The Lone Ranger”.
До речі, першим, хто купив квиток на фестиваль став 15 річний Джордж Мартін, визначний автор “Пісні Льоду та Полум’я”. У 2014 році на панелі “Comic Com” письменник проголосив себе “першим фанатом коміксів”, пожартувавши про випадок з квитком — у списку відвідувачів фестивалю Мартін дійсно значився на першому місці.
Розвиток “New York Comic Con”
Щороку фестиваль збільшував аудиторію шляхом запрошених гостей — у 1975 році його відвідав Чак Норріс. Щоправда, у той час каратист мав не настільки вражаючу “легенду” за спиною.
У 1976 році фестиваль став по-справжньому визначним — на одному з перших голлівудських стендів були представлені “Зоряні війни”. Які, в результаті, особливої популярності не отримали. Загалом, хоч Голлівуд і був серед учасників конвенту, захвату серед “кіношників” комік-кон не викликав.
З року в рік фестиваль стабільно ріс, а слава про нього ширилась. У 1985 році сталося неймовірне — на комік-кон приїхав Алан Мур, автор “Хранителів”, “V означає Veндетта”, “Вбивчого жарту”, “Ліги надзвичайних Джентельменів” та безлічі інших, не менш легендарних коміксів. Річ у тому, що чоловік на той час не любив виїжджати з Англії, виходити з дому та й взагалі люди йому не надто подобаються. Тому поява постаті такого масштабу спричинила неймовірний шал у фанатів.
Через три роки, у 1988 році почали вручати найбільш значущу премію індустрії коміксів — премію “Айснера”. На той час фестиваль вже являв собою величезний котел попкультури — на стендах можна було знайти усе, від настолок і до голлівудських фільмів. Єдиними, хто не сприймав “Comic Con” залишались “кіношники”, але й вони змінили думку.
Сталося це у 2000 році, коли на фестиваль привезли перших “Людей Ікс”. Фільм отримав таку потужну підтримку, що Голлівуд одразу чкурнув займати чергу на стенди. До того ж якраз на початку 2000-х років студії масово почали знімати кінокомікси, що посприяло покращенню стосунків між кіно та комік-коном.
Розквіт фестивалю в інших штатах
Популярність фестивалю, який у 1995 році змінив назву на сучасну “Comic-Con International”, не могла обмежуватися одним містом. Конвенти почали з’являтися по всіх штатах. Кожного року ходять розмови про те, щоб перенести його з Нью-Йорку в “більш пристосоване місце”, на зразок Лос-Анджелеса чи Лас-Вегаса, але поки що все це лише плітки.
Проте, якщо ви вирішите, що це найпопулярніший у світі фестиваль коміксів, ми вас розчаруємо — “New York Comic Con” відстає від французького Міжнародного фестивалю коміксів в Ангулемі та японського Комікету, де щороку збирається більше півмільйона любителів манги та аніме.
Насправді подібні фестивалі можуть допомагати людям відчути себе частиною спільноти та підтримати їх в пошуку власної ідентичності. Вони створюють можливості для самовираження та самореалізації, що важливо для психічного та емоційного благополуччя.
Загалом, фестивалі мають величезне значення для нашого суспільства. Вони не лише розважають та надихають, але й створюють платформу для взаємодії, розвитку та змін. Тому проведення фестивалів залишається одним із найважливіших аспектів культурного життя.
