Елла Фіцджеральд була легендою світового джазу, однією з найулюбленіших і найвидатніших співачок XX століття. Вона розпочала свою музичну кар’єру у 17 років й упродовж шести десятиліть записала понад 200 альбомів. За життя було продано понад 40 млн її платівок. Фіцджеральд часто співала у Білому домі та співпрацювала з Луї Армстронгом та Френком Сінатрою. Вона 13 разів ставала лауреаткою премії «Ґреммі» та здобула багато найпрестижніших нагород у світі музики. Дізнайтесь більше про життя та пісні Елли Фіцджеральд на newyorkski.info.
Дитинство та юність
Елла Джейн Фіцджеральд народилась 25 квітня 1917 року у містечку Ньюпорт-Ньюс. Її батько Вільям був водієм. Він покинув свою громадянську дружину невдовзі після народження доньки. Жінка переїхала до Йонкерса, що на південному сході від Нью-Йорка. Там вона зустріла емігранта з Португалії, який став її чоловіком та батьком другої доньки.
Родина була побожною, тому щонеділі малеча разом з батьками вирушала до місцевої методистської церкви. Саме там маленька Елла вперше заспівала. Вона росла життєрадісною дитиною, цікавилась музикою, танцями, кіно та спортом. Попри бідність родини, дівчинка вірила, що стане танцівницею і завжди багато співала.
Коли Еллі було 14 років, її мати раптово пішла з життя після серцевого нападу. Дівчина перестала ходити до школи, почала сваритись із вітчимом, а згодом пішла з дому. Спочатку вона оселилась у своєї тітки у Гарлемі. Та влаштувала її доглядачкою у бордель, де юна Елла впритул побачила світ мафії.
Неповнолітньою дівчиною невдовзі зацікавилася поліція та опікунська служба. Еллу помістили у притулок для сиріт у Бронксі, а потім перевели до інтернату для дівчат. Звідти Фіцджеральд втекла й опинилася на вулиці. Більше йти їй не було куди.
Початок музичної кар’єри
Залишившись на самоті, Елла знову попрямувала до Гарлема та почала працювати танцівницею у місцевих клубах. Шанс змінити життя їй випав восени 1934 року. Дівчина дізналась, що вокалісти та танцюристи подають заявки на участь у конкурсі аматорів до театру «Аполло». Елла почала й собі готувати танець для участі у змаганні, але в останній момент вирішила замінити його на вокальний номер.
У день виступу Фіцджеральд одягла свою єдину пристойну сукню та прийшла до театру. Вперше вийшовши на сцену, вона розгубилась. Її голос зник. Проте ведучий підбадьорив конкурсантку і запропонував їй почати наново. Пісню «Judy» Елла виконала так, що зачарувала глядачів, а саме вони визначали переможця. Ним стала юна співачка, яка отримала тижневий ангажемент в «Аполло» та 25 доларів.
Так розпочався шлях Фіцджеральд до музичних вершин, який був доволі поступовим. У 1935 році вокалістку прийняли до відомого джазового оркестру Чіка Вебба. Той саме шукав талановиту співачку, але вперше побачивши неохайну та нескладну Еллу у чоловічих черевиках, відмовився від прослуховування. Його все ж вдалось умовити. Почувши голос дівчини, Вебб одразу підписав з нею контракт. Того ж року співачка разом з оркестром записала свій дебютний альбом.
Відтоді вона виступала на сцені «Аполло», а також у танцювальній залі «Савой». Невдовзі сюди почала приходити публіка з усіх куточків Нью-Йорка, щоб послухати Еллу. Її голос та відчуття ритму вражали не лише слухачів, а й колег. Критики також хвалили молоду співачка, а вона продовжувала регулярно записувати нові альбоми, виступати на радіо та телебаченні.
Фіцджеральд запросив на своє шоу Бенні Гудмен, а Тедді Гілл ангажував співати з його оркестром. Елла згодом все ж повернулась до Вебба, адже саме він допоміг їй по-справжньому розпочати кар’єру. Коли ж маестро помер, то співачка продовжила керувати його оркестром. Так тривало до 1942 року, коли вона вирішила повернутись до співу та присвятити себе виключно цій діяльності.
Зоряний час Елли Фіцджеральд
У молоді роки Елла захоплювалась Луї Армстронгом та часто наспівувала його пісні. З розвитком власної кар’єри вона зрозуміла, що варто зосередитись на власній унікальності, а не переспівувати інших зірок. Фіцджеральд почала вивчати мистецтво імпровізування й знайшла власну нішу у світі джазу.
Її зоряний час настав після Другої світової війни. Такі композиції, як «Flying Home» та «Lady Be Good» стали світовими хітами. Співачку почали називати «Леді Джаз» та слухати на всіх континентах. Ще одним хітом стала композиція «All Of Me», яку раніше виконували Луї Армстронг та Біллі Голідей.
Розкрити джазовий талант Еллі допоміг менеджер Норман Гранц. Він перетворив джаз на справжнє мистецтво й відіграв важливу роль у житті Фіцджеральд. Він не лише підбирав для неї репертуар та музичний супровід, а й займався побутовими клопотами. Тож Елла мала змогу зосередитись на музиці. Крім того, у США все ще панувала сегрегація, а Гранц виступав за права афроамериканців й саме завдяки йому гонорари Фіцджеральд не були меншими, ніж в інших співаків.
До світової скарбниці джазового мистецтва увійшла пісня «Summertime» у сольному виконанні Еллою Фіцджеральд та у дуеті з Луї Армстронгом. У цей період творчості вона звернулась до класичного джазового стандарту, а її промоутер створив лейбл звукозапису «Verve Records». Крім музичної кар’єри, Фіцджеральд завжди цікавилась кінематографом. У 1955 році вона знялась у фільмі «Блюз Піта Келлі».
Коли вперше вручали премію «Ґреммі», то саме Елла Фіцджеральд стала володаркою одразу двох статуеток. Співачка була нагороджена у номінаціях «Найкраще жіноче джазове виконання» та «Найкраще жіноче виконання». Крім того, вона стала першою афроамериканкою, яка здобула премію, та першою зіркою, яка мала їх дві.
Загалом 1950-ті та 1960-ті роки стали найпродуктивнішими у музичній кар’єрі Фіцджеральд. Вона мала неймовірну працездатність, заробила великі статки, але життя для неї набувало сенсу саме на сцені. Зірка продовжувала співати до початку 1990-х роки, поки не втратила голос і здоров’я. Востаннє вона вийшла на сцену 1992 році.
Особисте життя відомої співачки
Елла Фіцджеральд виконала багато культових пісень про кохання, але її особисте життя не було щасливим. Вперше вона вийшла заміж у роки Другої світової війни. Після двох років подружнього життя жінка зрозуміла, що немає нічого спільного з чоловіком та розлучилась із ним.
Її другим чоловіком став у 1947 році афроамериканський музикант Рей Браун. Він грав на контрабасі. Ці стосунки тривали довше, але теж закінчились розлученням. Річ у тім, що сімейне життя відривало Еллу від творчості й через шість років вона втомилась їх поєднувати.
Водночас розірвавши шлюб, пара залишилась у дружніх стосунках. Вони співпрацювали на сцені, а також разом дбали про усиновленого раніше племінника Елли. Рей Браун-молодший також став джазовим виконавцем.
Наприкінці 1950-х років поширились чутки про шлюб співачки з музикантом Тором Ларсеном, але підтвердження цієї інформації так і не з’явилось.
Останні роки
У 1970-х роках стан здоров’я Елли Фіцджеральд погіршився. У неї виявили цукровий діабет. Крім того, у співачки почав пропадати голос, але вона продовжила співати та виходити на сцену.
У 1986 році їй зробили операцію на серці. Попереду чекало ще чотирьох шунтувань. У 1993 році Фіцджеральд ампутували обидві ноги нижче колін через діабет, що прогресував. Через катаракту вона втратила зір й усамітнилася у будинку в Беверлі-Гіллс. Поруч зі співачкою були син Рей та онука Еліс. Померла зірка джазу 15 червня 1996 року після інсульту та була похована на цвинтарі в Інглвуд-парку в Лос-Анджелесі.