Нью-Йорк і справді “багатий” на знаменитостей. Насправді мегаполіс настільки захоплює своєю красою та людьми, що іноді забуваєш ціну успіху. Героїня нашої статті — Джейн Фонда. Як саме їй вдалось стати однією з найвідоміших і найкрасивіших актрис сучасності, як жінка протягом своєї кар’єри не тільки завоювала численні нагороди, але й стала символом активізму та соціальних змін — далі у матеріалі на newyorkski.
Ранні роки
Джейн Фонда народилася 21 грудня 1937 року в Нью-Йорку. Вона походить з голлівудської династії, відомо, що її батько Генрі був одним з найкращих акторів 20 століття. Її брат Пітер та племінниця Бріджит також мали свою частку успіху на великому екрані.
На жаль, не все так яскраво та кольорово в сім’ї Фонди, як здається на перший погляд. Батько майбутньої акторки був холодним, тому Фонда не отримувала достатньо батьківської любові. Батько був емоційно відстороненим і вимогливим до своїх дітей, а також часто критикував Джейн за її зовнішність і вибір кар’єри. Водночас Джейн Фонда захоплювалася своїм батьком і хотіла йому догодити. Деякий час Фонда з батьком не спілкувались через особисті сутички. Актриса примирилася з ним перед його смертю в 1982 році й сказала йому, що любить його і прощає.
На жаль, мати Фонди, світська левиця Френсіс Сеймур Брокау, покінчила життя самогубством, коли Фонді було 12 років. Невдовзі після смерті матері у Фонди розвинувся розлад харчової поведінки, з яким вона боролася роками. Фонда навіть відвідувала школу-інтернат, а потім вступила до Вассарського коледжу. Закінчивши коледж, Фонда поїхала до Парижа вивчати мистецтво.
Повернувшись до Нью-Йорка, Фонда деякий час працювала моделлю. Незабаром вона вирішила піти слідами свого батька. У 1954 році вона разом з батьком знялася у фільмі “Сільська дівчина”. Кілька років по тому Фонда почала вивчати акторську майстерність у Лі Страсберґа у знаменитій акторській студії.
Карʼєра актриси
Кар’єра Фонди, здавалося, по-справжньому злетіла у 1960 році. Вона дебютувала в кіно у фільмі “Висока історія” (1960) з Ентоні Перкінсом. На Бродвеї Фонда була номінована на премію “Тоні” за виставу “Жила-була маленька дівчинка”. Протягом наступних кількох років вона продовжувала поєднувати роботу в театрі та кіно. Працюючи з режисером Джорджем Кьюкором, Фонда знялася в романтичній комедії “Звіт Чепмена” (1962).
Наприкінці 1960-х років Фонда під керівництвом свого чоловіка, французького режисера Роджера, відтворила образ сексуального кошеняти. Цей новий образ найяскравіше проявився у науково-фантастичній казці 1968 року “Барбарелла”.
Незабаром вона позбулася цього образу заради більш серйозних драматичних ролей. У 1969 році свою першу номінацію на премію “Оскар” вона отримала за фільм “Вони стріляють коней, чи не так?”. Два роки по тому Фонда отримала свій перший “Оскар” за роботу у трилері Алана Пакули.
Згодом, у карʼєрі Фонди відбулась ще одна визначна для неї роль. Вона знялася разом зі своїм батьком Генрі у фільмі “На золотому ставку” (1982). Фільм демонструє життя сім’ї під час візиту до їхнього літнього будинку. Фільм приніс її батькові першу і єдину нагороду “Оскар” як найкращому акторові.
Пізніше акторка взяла паузу у карʼєрі та на десяток років відмовилась від ролей у фільмах.
Вже у 2005 році Фонда повернулася до публіки. Вона знялася у своєму першому за майже 15 років фільмі “Монстр у законі”, в якому також знялися Дженніфер Лопес і Майкл Вартан. Того ж року Фонда опублікувала автобіографію “Моє життя”.
У 2012 році працюючи на малому екрані, Фонда отримала постійну роль у драматичному серіалі “Ньюзрум”. Вона також зіграла колишню першу леді у фільмі “Дворецький”
У 2015 році Фонда об’єдналася з давньою подругою Лілі Томлін у серіалі “Грейс і Френкі”. Серіал розповідає про двох жінок, які намагаються налагодити своє життя після того, як їхні чоловіки закохуються один в одного і покидають їх.
Філантропія та активізм
Фонда не лише відома акторка чи модель, жінка вже понад 20 років активно займається благодійністю.
Відомо, що існує Центр Джейн Фонди в Університеті Еморі, який був створений у 2001 році завдяки пожертві Фонди у розмірі 2 мільйонів доларів. Центр проводить дослідження репродуктивного здоров’я підлітків і забезпечує навчання та розробку програм для медичних працівників. У 2000 році Фонда пожертвувала 1,3 мільйона доларів на фінансування програми в лікарні Грейді для навчання молоді — як чоловіків, так і жінок — про репродуктивне здоров’я. Вона також надала 12,5 мільйонів доларів на дослідження гендерних питань в освіті Вищій школі освіти Гарвардського університету.
Фонда є ще політичною активісткою, також вона виступала на публіці та боролась з насильством проти жінок. Відомо, що деяка політична активність Фонди в минулому викликала суперечки, особливо її протести проти війни у В’єтнамі у 20 столітті. Найнеприємніший інцидент стався у 1972 році, коли вона була сфотографована сидячи на вершині північнов’єтнамської зенітної гармати. Після цього деякі люди звинуватили її в тому, що вона була зрадницею Сполучених Штатів.
Дехто досі ображається на її активність у цей період, хоча вона публічно просила вибачення у 1988 році й сказала журналістці Барбарі Волтерс в інтерв’ю телевізійній програмі 20/20, що шкодує про те, що сталось. Цей неприємний випадок неодноразово згадувався протягом життя акторки.
Фонда та спорт
Фонда на свій вік енергійна та сповнена все того ж шарму, за який її полюбили мільйони глядачів багато десятків років тому.
Фонда не лише акторка та модель, її ще можна вважати тренеркою по фітнесу, адже у 20 столітті жінка випустила відеокасети “Тренування з Джейн Фондою”. У відеокасетах було все – і вправи Фонди з аеробіки, і вислови, що згодом стали крилатими (“Відчуй, як горять м’язи!”) і, звісно ж, різноколірна колекція купальників та трикотажних гетрів.
У інтервʼю для видання “Vogue” Фонда розповідала, що відеокасети були створені насамперед для жінок, які не могли дозволити собі відвідувати тренажерний зал через те, що соромились робити вправи на людях, або тому, що не мали на кого залишити маленьку дитину.
Тож Фонді спало на думку записувати тренування на касети, щоб кожна жінка могла навіть вдома підтримувати та покращувати свою фізичну форму та зовнішній вигляд.
Фонда у інтервʼю розповіла, що Дружина Стюарта Карла прочитала її першу книгу про тренування й сказала своєму чоловікові, що саме ці уроки потрібно продавати на відео.
Актриса зазначила, що жодних коштів у відео тренування жінка не вкладала, вона сама написала сценарій на підлозі готельного номера й робила собі макіяжі.
Сімейне життя та діти
Фонда була одружена тричі, на жаль, всі ці союзи закінчились розлученням. Її шлюб з режисером Роджером Вадимом тривав з 1965 по 1973 рік, у них народилася донька Ванесса.
Згодом, у 1973 році вона вийшла заміж за активіста і політика Тома Гейдена. Того ж року у них народився син Трой Ґаріті. Коли Трой був підлітком, Фонда також неофіційно всиновила молоду афроамериканську дівчину, на ім’я Мері Вільямс. Пізніше Вільямс написала про своє життя з Фондою в мемуарах 2013 року “Втрачена дочка”.
Після розлучення з Гейденом у 1990 році Фонда почала стосунки з медіамагнатом Тедом Тернером. Одружившись у 1991 році, пара прожила разом десять років. Пара розлучилася у 2001 році. Далі жінка зустрічалася з музичним продюсером Річардом Перрі майже десять років, доки вони не розлучилися у 2017 році.
